StitchkaСтворити схему

Скільки кольорів брати в схему

Повзунок дозволяє тридцять. Це не означає, що тридцять треба брати: після певної межі кожен новий колір додає роботи в закупівлі й за пʼяльцями, а до схожості майже нічого.

Кількість кольорів — єдине налаштування білдера, яке одночасно змінює і вигляд схеми, і те, скільки часу забере робота. Кожен колір у легенді — це окремий моток муліне, який треба купити, і ще одна нитка, між якими доводиться перемикатися посеред ряду. Тому питання не в тому, скільки кольорів дає найточнішу картинку: найточнішу дасть максимум. Питання в тому, після якої межі точність перестає окуповуватися.

Що саме зникає, коли кольорів менше

Нижче — одна й та сама картинка, проведена через білдер чотири рази. Змінювався тільки повзунок кольорів; ширина, канва й усе інше однакові. Це не приклад «як могло б бути»: схеми побудовані тим самим кодом, що обробляє ваше фото, і зібрані під час складання цієї сторінки.

Вихідна картинка: намальована формулою квітка з плавними переходами

Вихідна картинка

Схема з палітрою на 4

Замовлено кольорів4

Схема з палітрою на 8

Замовлено кольорів8

Схема з палітрою на 12

Замовлено кольорів12

Схема з палітрою на 20

Замовлено кольорів20

Одне джерело, чотири палітри. Схема 40 × 40 клітинок, канва Aida 14 — це приблизно 7 × 7 см готової роботи.

На чотирьох кольорах квітка ще впізнавана, але серцевини немає зовсім — золоте кільце й темний центр злилися з пелюстками, бо на них не лишилося окремого відтінку. Тло розпалося на дві плоскі плями з видимою межею між ними: там, де в оригіналі плавний градієнт, схема мусить вибрати одне з двох.

На восьми зʼявляється темний центр, але золото навколо нього — ще ні. На дванадцяти повертається і золоте кільце, і мʼякий перехід на пелюстках. А ось між дванадцятьма й двадцятьма різниця вже така, що її треба шукати: трохи рівніше тло й трохи плавніша тінь на пелюстці. Вісім додаткових мотків заради цього.

Ця межа зсувається разом із розміром. Що більша схема, то більше клітинок припадає на кожен перехід — і то помітнішими стають зайві відтінки. На схемі 200 клітинок завширшки двадцять кольорів уже мають сенс; на 40 клітинках, як тут, вони просто губляться.

Скільки ж брати

Практичний спосіб вибрати: поставте повзунок на 10, потім додавайте по два й дивіться на схему. Момент, коли чергові два кольори нічого видимо не змінили, — це і є ваша межа. Вона різна для кожної картинки, і саме тому тут немає одного правильного числа.

Чому кольорів іноді виходить менше, ніж просили

Білдер не зобовʼязаний видати рівно стільки кольорів, скільки стоїть у повзунку. Він шукає групи схожих відтінків у самій картинці, і якщо картинка простіша за запит, зайві групи просто нічим наповнити. На однотонному логотипі різниці між «десять» і «двадцять» не буде взагалі. Це нормально: у легенді ви побачите справжню кількість ниток, а не замовлену.

Зворотний випадок теж буває. Якщо ви вручну поставили колір, а потім зменшили палітру, ця нитка лишиться в легенді окремим рядком — її поставили свідомо, і білдер не має права її прибрати.

Коротко

Скільки кольорів ниток брати для схеми вишивки?
Для першої роботи 8–12 кольорів: цього досить для впізнаваного зображення, а купувати й перемикати доводиться небагато. Портрет із плавними тінями просить 12–18. Понад 20 має сенс лише на роботі від 150 клітинок завширшки — на меншій зайві відтінки просто не видно.
Чому в легенді менше кольорів, ніж я поставила в повзунку?
Повзунок задає верхню межу, а не точну кількість. Білдер шукає групи схожих відтінків у самій картинці, і якщо вона простіша за запит, наповнити всі групи нічим. У легенді завжди стоїть справжня кількість ниток, які треба купити.

Числа й схеми на цій сторінці рахує той самий код, що й білдер.

← Усі статті довідника